13.1. Види та операції комерційних банків

Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.00 банк— це юрид особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати у сукупності такі операції:

•залучати як вклади грошові кошти фізичних та юридич осіб;

•розміщувати вказані кошти від свого імені, на власних умо­вах та на власний ризик;

•відкривати і вести банківські рахунки фізичних та юрид осіб.

В основу даного визначення покладено функціональний прин­цип. Виходячи з нього розрізняють такі базові операції банків, які відрізняють їх від небанківських установ, а саме:

1) залучення депозитів;  2) надання кредитів;

3) розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Комерційні банки, як правило, розглядаються у двох аспектах. У широкому розумінні комерційний банк — це будь-який банк, що функціонує на другому після центрального банку рівні бан­ківської системи. У вузькому розумінні комерційний банк — це банк, що виконує певний набір базових банківських операцій, єдиною метою якого є одержання максим прибутку.

Світова практика виробила два принципи побудови КБ:

1) принцип сегментування, коли банківська діяльність'обме­жена певним видом операцій чи сектором грошового ринку;

2) принцип універсальності, коли будь-які обмеження щодо діяльності банків на грошовому ринку знімаються.